АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ

Адаптація дітей шестирічного віку до нових умов навчання і виховання

      «Адаптація навчальна – процес активного пристосування дитини до вимог нового середовища за допомогою різноманітних засобів.»           (О. Савченко)

        Адаптація (від лат. adapto - пристосувати) – пристосування організму, особистості,їх систем до характеру окремих впливів або змін умов життя в цілому.

         Активність адаптації полягає не тільки у пристосуванні організму до нових умов, а, головне, - у виробленні способів поведінки, що допомагають долати труднощі.

Психологи виділяють чотири типи поведінки:

1.     Особистість, яка активно адаптується. Для неї характерне позитивне ставлення до різних сфер соціального оточення, ініціативність.

2.     Особистість, яка пасивно адаптується. У неї низьке почуття особистісної соціальної значущості.

3.     Особистість, яка конфліктно адаптується, характеризується емоційно суперечливим оціночним ставленням до різних сфер соціального оточення.

4.     Особистість, яка не адаптується, внутрішньо не сприймає своєї ролі, не опановує рольових вимог.

Які передумови успішної адаптації до школи?

1.     Розумова, інтелектуальна готовність.

            У шість років дитина повинна мати елементарне пізнання про   навколишню дійсність, про простір, час, живу і неживу природу. Вона повинна уміти узагальнювати, класифікувати, виділяти головне, другорядне. У малюка з’являється жага до знань, ігри і розваги йдуть на другий план, посилюється допитливість. Дитина вже цікавиться не лише кінцевим результатом виконаної роботи, але і способами її виконання, уміє сама оцінювати свою роботу. Також у неї повинні бути розвинені довільна пам’ять і мова.

2.     Емоційно-соціальна готовність.

             Дитина повинна бути готовою до ролі учня, який має свої права і обов’язки. Це уміння володіти собою і підкоряти свої бажання необхідності – дитина поступово втрачає свою зворушливу безпосередність. Велике значення має уміння налагоджувати контакт із однолітками, уміння поступатися і захищатися, підкорятися загальним правилам і обстоювати свою думку. У дитини повинна бути емоційна незалежність, яка розвивається (або пригнічується) із Вашою допомогою. Готовою до шкільного навчання вважається дитина, яку школа приваблює не лише зовнішньою стороною, але і можливістю отримати нові знання, знайти друзів.

               Високий рівень адаптації – першокласник позитивно ставиться до школи, сприймає адекватно поставлені вимоги, навчальний матеріал засвоює легко, глибоко й повно.

               Середній рівень адаптації – першокласник позитивно ставиться до школи, відвідування занять не викликає у нього негативних переживань, дитина засвоює основний зміст навчальних програм, розуміє навчальний матеріал, якщо вчитель викладає його детально і наочно.

               Низький рівень адаптації – першокласник негативно або індиферентно ставиться до школи, нерідко скаржиться на стан здоров’я, у нього домінує пригнічений настрій, спостерігається порушення дисципліни, навчальний матеріал дитина засвоює фрагментарно.

               Термін «шкільна дезадаптація» вживається тоді, коли спостерігаються відхилення у навчальній діяльності дітей.

               Ознаки дезадаптації

               Підвищена стомлюваність, дратівливість, спалахи гніву, замкнутість, погана успішність, агресивність або, навпаки, надмірна соромливість, підвищена тривожність, низька самооцінка.

Прояви дезадаптації:

-         відставання від програми;

-         швидка втомлюваність;

-         недисциплінованість;

-         невміння будувати відносини з однолітками та дорослими;

-         підвищена тривожність, плаксивість;

-         глибокий спад працездатності наприкінці дня;

-         неадекватна поведінка;

-         неуспішність у навчанні.

Причини дезадавтації:

-         перехід до статусу школяра – найскладніший, переломний для дошкільника етап;

-         невідповідність можливостей дитини вимогам шкільного середовища;

-         різка зміна способу життя;

-         школа для дитини – стресогенний фактор (дорога до школи, навантаження, відсутність ігрових кімнат);

-         неможливість повного розслаблення протягом перебування дитини в школі;

-         часто батьки при дітях дають негативну оцінку школі;

-         поганий стан здоров’я;

-         відсутність емоційної підтримки з боку педагогів та батьків;

-         неправильне педагогічне спілкування породжує в дитині емоційну напруженість, страх, невпевненість, послаблює увагу, пам’ять, знижує працездатність   

 Комплекс заходів, що покращують адаптацію дитини до навчання:

-         моделювання спілкування з дітьми відповідно до їх вікових та індивідуальних особливостей, характеру, емоційного напруження;

-         допомога  дітям щодо входження в нове соціальне середовище й інтеграції в нього;

-         створення психологічного комфорту в процесі навчальної діяльності та спілкування;

-         намагання бути послідовним, вимогливим, організованим і водночас – доброзичливим, відкритим для контактів, прихильним до дітей. Визнання цінності особливості, її права на вільний розвиток, на реалізацію власних можливостей;

-         корекція соціальної поведінки дитини.

Література: Володарська М.О. Батьківські збори. 1 – 4 класи / Упоряд. М.О. Володарська/ Друге видання – Х.: Веста: Вид-во «Ранок» 2008.